- відселювати
- -юю, -юєш і відселя́ти, -я́ю, -я́єш, недок., відсели́ти, -елю́, -е́лиш, док., перех.Переселяти когось в інше місце, відділивши від тих, з ким він жив раніше.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підселювати — див. підселяти … Український тлумачний словник
відселювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підселювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відселити — див. відселювати … Український тлумачний словник
відселювання — я, с. Дія за знач. відселювати … Український тлумачний словник
відселюватися — ююся, юєшся і відселя/тися, я/юся, я/єшся, недок.; відсели/тися, елю/ся, е/лишся, док. 1) Селитися в іншому місці, окремо від тих, із ким жили раніше. 2) тільки недок. Пас. до відселювати … Український тлумачний словник
відселяти — див. відселювати … Український тлумачний словник
переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… … Словник синонімів української мови